Мейєргоф Отто (1884-1951) – німецький біохімік, доктор медицини (1909), професор (1918), лауреат Нобелівської премії (1922), член Англійського королівського товариства (1939).
Вивчав медицину у Фрайбурзі, Берліні, Страсбурзі. Під впливом О. Варбурга став вивчати фізіологію тварин. У 1912-1924 рр. працював у лабораторії фізіології Кільського університету, з 1924 по 1929 р. – у Біологічному інституті в Берлін-Далем, у 1929-1938 рр. очолював відділ фізіології в Дослідницькому медінституті у Гейдельберзі. У 1938 р.
О. Мейергоф був змушений залишити нацистську Німеччину, тому переїхав до Парижа.
Головні роботи О. Мейергофа спрямовані на вивчення біохімії та енергетики м'яза в роботі та у спокої. Він встановив, що утворення молочної кислоти в м'язовій тканині відбувається як у аеробних, так і в анаеробних умовах; відкрив шлях перетворення молочної кислоти, який отримав найменування циклу Пастера-Мейергофа. Важливим є відкриття ним та його співробітниками багатих на енергію фосфорних сполук, вивчення енергетичного ефекту їх розщеплення та дослідження їх ролі у м'язовому скороченні та клітинному обміні. Отримання О. Мейергофом м'язового безклітинного екстракту, що містить весь набір ферментів, необхідних процесу гліколізу, значно полегшило аналіз окремих етапів цього складного процесу.
Останні його роботи були присвячені характеристиці макроергічних фосфорних сполук, ферментів, що беруть участь у обміні вуглеводно-фосфорних сполук, зокрема ізолюванню та вивченню окремих ферментів окислювального та гліколітичного процесів. За відкриття кореляції між споживанням кисню та обміном молочної кислоти у м'язах йому присуджено (спільно з А. Хіллом) Нобелівську премію.