Pathology SNT - Генріх Герман Роберт Кох

ENG

Генріх Герман Роберт Кох (1843-1910) – німецький лікар, мікробіолог, гігієніст, основоположник сучасної бактеріології й епідеміології. Навчався в Геттінгенському університеті (1862-1866), працював у лікарні загального профілю в Гамбурзі, «Навчально-виховному закладі для розумово відсталих дітей» у Лангенхагені, військовим лікарем (1870-1871), Імперському управлінні охорони здоров’я в Берліні (1880-1885), директором в Університеті інфекційних хвороб Гумбольдта (1891-1904).

З 1896 року вчений їздив у наукові експедиції в Індію, Африку, Італію, Нову Гвінею. У 1904-му відмовився від поста директора Інституту, щоб дослідити відомості отримані в експедиціях.

Іноземний член-кореспондент Петербурзької академії наук (1884), Паризької академії наук (1903), іноземний член Лондонського королівського товариства (1897), член Прусської академії наук (1904). У 1905 році за дослідження збудника туберкульозу та відкриття так званої «палички Коха» отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини.

Наукова діяльність Р. Коха була направлена на виявлення збудників, патогенезу таких небезпечних хвороб, як туберкульоз, сибірка, холера, малярія. Розробив концепцію інфекційного захворювання, винайшов туберкулін (1890), ввів у практику епідеміології та мікробіології поняття «тріада Коха», яка показує три умови визнання мікроба збудником конкретного інфекційного захворювання:

• мікроб повинен завжди виявлятися у хворого при даній інфекції та бути відсутнім при інших;

• збудник даної інфекції повинен бути виділений у чистій культурі у вигляді добре окресленого морфологічно мікроорганізму;

• у заражених чистою культурою тварин прояви хвороби повинні бути аналогічні виявленим у досліджуваного хворого, вони обумовлені числом і розподілом мікробів.

Google Sites

Report abuse