Степан Дмитрович Костюрін - доктор медицини, професор, завідувач кафедри загальної патології медичного факультету Імператорського Харківського університету з 1886 року до 1895. Професор С. Д. Костюрін, який був учнем В. В. Пашутіна, очолив кафедру загальної патології у Харкові, приїхавши сюди з Військово-медичної академії, коли попередник І. М. Оболенський перейшов у 1886 році на кафедру патології органів і систем та терапії. Коли завідувачем був Костюрін, викладання носило виражений фізіологічний характер, наукові дослідження кафедри були присвячені питанням імунітету, патогенезу інфекції, уремії. Він є автором 34 наукових робіт.
Embedded Files
Ось як описав навчання в Костюріна один з його студентів: «Тьмяні та безбарвні були лекції з загальної патології у Костюріна, хоча він пройшов гарну школу в Петербурзькій військово-медичній академії у Пашутіна. Потрібно було дуже постаратися, щоб зробити нудною захоплюючу сферу патофізіологічних процесів. Костюрін мав таку здатність повною мірою. І лише хороші керівництва Пашутіна і потім чудово виданий підручник Підвисоцького допомогли студентам якоюсь мірою освоїти цю важливу дисципліну медичної освіти».
У 1887 році професор Костюрін і приват-доцент Високович були відряджені для присутності при дослідах Ценковського введення тваринам отрути сибірської виразки в містечку Білозерки Херсонської губернії.
Влітку 1895 р. завідувач кафедри загальної патології Харьківського університету проф. С. Д. Костюрін перейшов на роботу до Військово-медичної академії, а на його місце було переведоно О. В. Репрьова был переведен на его место. До приїзду Репрьова до Харкова кафедра загальної патології в університеті існувала вже протягом 20 років, але виявилася ще біднішою, ніж у Томську. Однак тут після С. Д. Костюріна залишилась зібрана ним багата колекція мікроскопічних препаратів.
У 1898 році Степан Дмитрович пішов з життя.
Джерела:
• А. В. Репрев – основатель харьковской научной школы патофизиологов, основоположник эндокринологии в России / Н.А. Клименко // Экспериментальная и клиническая медицина. – 2003. – № 2. – С. 6.
• «Нестор русской эндокринологии» – Александр Васильевич Репрев / Перцева Ж. Н. // Вірні клятві Гіппократа: розповіді про тих, хто є взірцем для прийдешніх поколінь лікарів. – 2020. – С. 192.
• Фрагменты из прошлого Харьковской медицинской школы / Бердичевский Г. А. // Історія в історіях: Харківська вища медична школа у спогадах, документах і фотографіях. – Харків : ХНМУ, 2015. – С. 13-14.
• История Харьковской школы патофизиологии / Николаева О. В., Шутова Н. А., Сулхдост И. А., Сафаргалина-Корнилова Н. А, Ковальцова М. В., Огнева Л. Г., Морозов А. В. // Рабочая тетрадь по патофизиологии. Часть 1. Общая нозология (общее учение о болезни, этиологии и патогенезе). Патогенное действие факторов внешней среды. Роль внутренних факторов в патологии. – Харьков : ХНМУ, 2019. – С. 15.
• Хроника жизни медицинского факультета Харьковского университета (1805–1920), Харьковских медицинских академии (1920–1921), института (1921–1994) и университета (1994–2003) / Перцева Ж. Н. // Медичний університет. – 2003–2005 – С. 6.
Переклад з російської – Гулієва Вісала Худаяр кизи
Google Sites
Report abuse