Ілля Ілліч Мечников (Ilya Mechnikov), 1845-1916 – мікробіолог, народжений в Україні. Навчався у Харківській чоловічій гімназії (1856-1862), Харківському національному університеті ім. Каразіна (1864). У Неаполі науковець проводив дослідження ембріонального розвитку морських безхребетних, за що отримав премію Карла Бера (1867). Працював доцентом Новоросійського університету (1867, з 1867 приват-доцентом). Вийшов у відставку в зв’язку з жорсткою реакційною політикою царського уряду та правосторонньою професурою, заснував у Одесі приватну лабораторію (1886), другу в світі бактеріологічну станцію. Після цього покинув Росію та емігрував до Парижа (1887), де працював у лабораторії університету Луї Пастера.
Embedded Files
Нагороди:
1867 – Премія Карла Бера;
1902 – Почесний член Петербурзької академії наук;
1906 – Медаль Коплі;
1908 – Нобелівська премія по фізіології та медицині;
1916 – Медаль Альберта (Королівське товариство мистецтв).
Основними напрямами дослідження І. І. Мечникова було дослідження імунітету, патології, ембріології (1866-1886), мікробіології. Учений є засновником еволюційної теорії ембріології, першовідкривачем фагоцитозу (1882), внутрішньоклітинного травлення (1865). Він заснував фагоцитарну теорію імунітету (1901) та порівняльну теорію запалення (1892), ввів термін «геронтологія», розвивав концепцію старіння. Численні роботи Мечникова з бактеріології присвячені питанням епідеміології холери, черевного тифу, туберкульозу та іншим інфекційним захворюванням
Питання старіння займали значне місце в працях Мечникова. Він вважав, що старість і смерть у людини наступають передчасно внаслідок самоотруєння організму мікробними та іншими отрутами. Найбільшого значення в цьому Мечников надавав кишковій флорі. На основі цих уявлень дослідник запропонував ряд профілактичних та гігієнічних засобів боротьби із самоотруєнням організму (стерилізація їжі, обмеження споживання м'яса та ін.).
Основним засобом в боротьбі проти старіння та самоотруєння організму людини Мечников вважав Болгарську молочнокислу паличку – Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus.
Кінцевою метою боротьби з передчасною старістю науковець вважав ортобіоз – досягнення «повного і щасливого циклу життя, що закінчується спокійною природною смертю». На підставі вчення Мечникова про ортобіоз у сучасній науці утворився міждисциплінарний напрямок «ортобіотика».
Але вчений не виключав і людського фактору – впливу життєвих суперечностей. Він вважав, що кожному віку притаманні свої завдання й особливості, і смерть не сприймалася б нами трагічно, якби ми доживали до віку її природного прийняття.
Google Sites
Report abuse