Мюллер Герман Джозеф (1890-1967) – американський біолог і генетик, член Національної академії наук США (1931), іноземний член Лондонського королівського товариства (1953), член-кореспондент Академії наук СРСР (1933-1949, з 1990). Був дуже неординарним студентом і людиною з радикальними політичними поглядами, проте здобув стипендію Колумбійського університету, провідного центру генетичних досліджень. Закінчивши з відзнакою університет (1910), він отримав звання магістра природничих наук з фізіології в наступному році, написавши роботу, присвячену передачі нервових імпульсів.

Упродовж 1926 року зробив ряд сенсаційних відкриттів, у яких встановив чітку закономірність між радіацією та летальними мутаціями. Виступав з доповіддю «Проблеми генетичної модифікації», яка викликала сенсацію в пресі. Вивчав радіаційну генетику, застерігав лікарів-рентгенологів про вплив рентгенівського випромінювання.

У 1946 р. отримав Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини «За відкриття появи мутацій під впливом рентгенівського випромінювання», це збільшило занепокоєність світу стосовно наслідків ядерної війни після атомного бомбардування Хіросіми та Нагасакі.

 Науковець активно долучився до антивоєнного руху.

Один із 11 наукових діячів, що підписали Маніфест Рассела-Ейнштейна (1955), який передував створенню Пагуошського руху, підтримав петицію створену Лайнусом Полінгом, яка закликала накласти мораторій на ядерну зброю (1958).