Першим лауреатом Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини став учений з Німеччини Еміль Адольф фон Берінг (Emil Adolf von Behring) у 1901 р. 

Формулювання нобелівського комітету звучало наступним чином: «За роботи із серотерапії і, насамперед, за її використання в боротьбі проти дифтерії, якими він відкрив новий напрямок у галузі медичних знань, давши у такий спосіб до рук лікаря переможну зброю проти хвороби та смерті».

Сам Берінг вважав участь у виготовленні протидифтерійної та протиправцевої вакцин вершиною своєї наукової діяльності, бо це дозволило значною мірою позбавити людство страшних епідемічних захворювань.

Еміль Берінг народився в Гансдорфі (нині Польща) 15 березня 1854 р.