У 1910 році захистив дисертацію «К вопросу об окислительных процессах при экстирпации поджелудочной железы (экспериментальное исследование)», яку підготував у лабораторії загальної патології професора Олександра Васильовича Репрева, видатного патофізіолога та ендокринолога, і отримав ступінь доктора медицини. У 1911–1912 роках  Д. П.  Гриньов перебував у  дворічному науковому закордонному відрядженні, працював у Парижі в Інституті Пастера і в Берліні. 

У 1912 році став асистентом кафедри загальної патології (патофізіології), а 1913 р. одержав звання приват-доцента і доручення вести курс бактеріології на медичному факультеті Харківського університету, де тільки-но був введений самостійний доцентський курс цього розділу мікробіології. 

Вирішення питання, при якій кафедрі слід затвердити доцентуру з бактеріології, викликало на факультеті великі суперечки. На організації цього курсу в них наполягали кафедри загальної гігієни і загальної патології. Принципово важливими для винесення рішення на користь тієї чи іншої кафедри були такі розміркування. 

Обидві кафедри, маючи право на введення такої доцентури, по-різному визначали напрямок розвитку мікробіології. Кафедра загальної гігієни, завідувачем якої був професор Степан Васильович Коршун, вже викладала курс епідеміології та елементи мікробіології у вигляді необов’язкового курсу і вважала доцільним придати мікробіології санітарно-гігієнічний напрямок. Кафедра загальної патології вводила мікробіологію до ряду основних медичних дисциплін, спрямовуючи її розвиток у бік нероздільного вивчення мікро- і макроорганізму. Факультет прийняв точку зору професора загальної патології О. В. Репрева. За його рекомендацією ведення доцентського курсу бактеріології, який став обов’язковим, було доручено факультетом доктору медицини    Д. П. Гриньову. З цього часу діяльність Даміана Петровича була пов’язана з викладанням мікробіології, яке він успішно проводив протягом 21 року. 

У 1914 році Д. П. Гриньова було обрано викладачем (завідувачем) кафедри бактеріології Харківського жіночого медичного інституту. 

Звання професора він одержав у 1916 році. 

Одночасно Д. П. Гриньов продовжував вести доцентський курс бактеріології на медичному факультеті. Курс займав дві невеликі кімнати в лабораторії кафедри загальної патології. Обладнання складали два мікроскопи, термостат і автоклав. Бактеріологія викладалась на третьому курсі і включала 50 годин лекцій і 20–30 годин практичних занять. Теоретичний курс було відірвано від практичних занять: лекції читали протягом цілого року, а практичні заняття проводились циклами по 10–15 днів, вони зводились до елементарного знайомства з загальною мікробіологічною технікою і не давали навіть достатнього знайомства з окремими представниками патогенної мікрофлори. Лекції та практичні заняття проводились Д. П. Гриньовим, бо штат складався лише з  лаборанта і  служителя. Приготування наочних посібників  – малюнків, мертвої та живої колекції мікробів, препаратів – виконувалось безпосередньо Даміаном Петровичем за допомогою студентів, його перших учнів. У 1918 році була введена посада асистента, яку зайняв В. С. Деркач. Наукова робота не могла широко розгорнутися через брак коштів, які відпускалися на потреби курсу. За 1913–1920 роки було підготовлено шість наукових праць і, крім того, стислий підручник з мікробіології. 

У 1918–1920 роках Д. П. Гриньов, на час відсутності професора О. В. Репрева, тимчасово завідував кафедрою загальної патології. 

У 1920 році, коли відбулося об’єднання медичного факультету Харківського університету з Жіночим медичним інститутом, Д. П. Гриньова призначили президентом єдиного вищого медичного навчального закладу, який одержав назву Харківської медичної академії. 

Можна уявити, як важко було Даміану Петровичу, благородній людині, звикнути до крутого переходу від вишуканої ввічливості до жорсткої мови військових наказів. Проте він не зрадив свою Батьківщину, не поїхав за кордон шукати кращої долі, а  залишився у  холодному і  голодному Харкові, де  не лише продовжував готувати конче необхідних народові лікарів, але й не припиняв наукової діяльності. Доцент С. Г. Миронов, автор машинописного нарису історії кафедри мікробіології, у 1934 році писав: «Він ніколи не залишав кафедру, в роки громадянської війни і в перші тяжкі роки радянського будівництва, якими б важкими не були умови наукової роботи, Даміан Петрович ніколи її не припиняв. Я пам’ятаю роки, коли в нетопленій лабораторії було холодно навіть у пальті, він щоденно відвідував кафедру і продовжував роботу, будучи для всіх за приклад стійкості і працездатності». 

Посаду президента Харківської медичної академії професор Д. П. Гриньов обіймав з липня по жовтень 1920 року. Термін короткий, але слід зазначити, що він припав на надзвичайно складний період історії. У 1923 році Д. П. Гриньов був проректором Харківського медичного інституту (у листопаді 1921 року Харківську медичну академію було реорганізовано в Харківський медичний інститут). 

У 1922 році відбулося остаточне об’єднання кафедри бактеріології Жіночого медичного інституту й  курсу бактеріології медичного факультету, у  результаті чого була створена кафедра мікробіології Харківського медичного інституту. Полегшувало об’єднання те, що обома підрозділами керував Д. П. Гриньов. Організація єдиної кафедри сприяла поліпшенню її матеріального стану, бо кафедра Жіночого медичного інституту мала значно краще обладнання, у тому числі 20 імерсійних мікроскопів. Кафедра одержала просторе приміщення для проведення навчального процесу і розгортання наукових досліджень. 

У 1923 році кафедра вже мала змогу поповнювати обладнання апаратурою, завезеною з-за кордону. З початку 30-х років, завдяки уважному відношенню до потреб кафедри з боку директора інституту Дмитра Сергійовича Ловлі, а також у зв’язку з надходженням коштів від Санітарно-гігієнічного інституту, медико-педологічного, стоматологічного (професор Д. П. Гриньов за сумісництвом вів там курс мікробіології), а також Всеукраїнського інституту експериментальної медицини, однією з баз якого була кафедра, стало можливим придбання необхідної апаратури, створення музею, колекції малюнків, препаратів тощо. Кафедра під керівництвом Д. П. Гриньова стала однією з найкращих кафедр мікробіології в Україні. 

Значно поповнився викладацький склад кафедри. 

У 1934 році він включав одного професора, двох доцентів, сімох асистентів, двох лаборантів. 

У 1934 році кількість годин викладання мікробіології збільшилась до 160–220 на різних факультетах, що дозволило значно розширити викладання загальної і спеціальної мікробіології і, особливо, розділів про інфекцію та імунітет. Слід відмітити, що в 1924 році загальна мікробіологія була виділена як самостійна кафедра, яка вела викладання на другому курсі; вона проіснувала лише два роки під керівництвом професора            С. І. Златогорова, а  потім знову увійшла до  складу кафедри медичної мікробіології. Окрім основного медичного факультету, викладання проводилося і на інших факультетах. З 1924 по 1929  роки кафедра вела курс спеціальної мікробіології для студентів одонтологічного факультету, а  з 1930  року  – Харківського стоматологічного інституту. За  цей час фактично був створений спеціальний курс мікробіології ротової порожнини, який Д. П. Гриньовим був надрукований як підручник «Основи мікробіології ротової дуплини». Це був перший в Союзі підручник з мікробіології ротової порожнини. 

З 1931 року на кафедрі читали спеціальний курс мікробіології з практичними заняттями для студентів Медико-педологічного інституту. Цього ж року кафедра почала проводити спеціалізований курс мікробіології в Санітарно-гігієнічному інституті. Після повернення цього навчального закладу до складу Харківського медичного інституту і перетворення на санітарно-гігієнічний факультет курс мікробіології зберіг свій спеціальний напрям.

 З 1934 року на кафедрі був затверджений спеціальний курс харчової мікробіології, ведення якого було доручено доценту С. Г. Миронову. 

У різні роки на кафедрі під керівництвом Д. П. Гриньова проводились також курси підвищеного рівня для студентів і лікарів Інституту удосконалення лікарів, Стоматологічного, Санітарно-гігієнічного, Транспортного медичного інститутів. Крім того, у 1931–1932 роках читався курс і велися заняття з епідеміології. 

Розробка спеціальних курсів мікробіології та накопичений багаторічний педагогічний досвід спонукали кафедру і  її керівника до  підготовки нових підручників. Окрім згаданого підручника Д. П. Гриньова, доцентом С. Л. Утєвською був написаний підручник для помічників лікарів. Під безпосереднім керівництвом Д. П. Гриньова була підготовлена двотомна праця «Медицинская микробиология», авторами якої, крім професора Д. П. Гриньова, були В. С. Деркач, С. Г. Миронов, С. Л. Утєвська,                   Р. І. Баранова, О. В. Чуйко. 

Поліпшення матеріальної бази кафедри, підготовка кадрів науково-педагогічних робітників, керівництво виключно ерудованого і  відданого науці професора                 Д. П.  Гриньова сприяли широкому розгортанню науково-експериментальної роботи. За  період 1922–1934  років з  кафедри вийшли 74  наукові праці, 9  науково-популярних статей і брошур й 3 підручники. Більшість з них належить перу Д. П. Гриньова, підготовлена у співавторстві з ним чи під його керівництвом. 

Основними науковими проблемами, які вивчав Д. П. Гриньов, були проблема туберкульозу, роль мікрофлори ротової порожнини в  патології і  проблема інфекції та імунітету. Туберкульоз був улюбленою проблемою Даміана Петровича, якою він цікавився протягом всієї наукової діяльності, приділяючи їй багато уваги і сил. Науковий авторитет Д. П. Гриньова, у тому числі на міжнародному рівні, був надзвичайно високим. Це підтверджує конфіденційний лист, одержаний на ім’я пана професора Д. П. Гриньова зі Стокгольма від Нобелівського комітету в галузі фізіології та медицини Королівського Каролінського медико-хірургічного інституту. В цьому листі члени Нобелівського комітету пропонували йому внести свою пропозицію щодо присудження Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини за 1935 рік. Лист датовано вереснем 1934 року. У цей час Даміан Петрович важко хворів невиліковною хворобою, від якої і помер 10 жовтня 1934 року. Операція, яку провів видатний хірург професор В. М. Шамов у присутності членів Ради інституту, з приводу злоякісного новоутворення орбіти виявила, що воно проросло у мозкові оболонки лобної ділянки. Тож допомогти хворому було неможливо. 

З проблеми туберкульозу на  кафедрі самим  Д. П.  Гриньовим, при його безпосередній участі і  під його керівництвом було проведено 20  наукових досліджень, що стосувалися головним чином вивчення обміну речовин макро- і мікроорганізму. Проблема туберкульозу розглядалася різнобічно і ґрунтовно. Вивчалися зміни крові, вуглеводний, азотний, водний обмін, синтетичні та окисні процеси при експериментальному туберкульозі, обмін глютатіону у  туберкульозних хворих тощо. Передчасна смерть не дала Д. П. Гриньову можливості здійснити весь широкий план досліджень і перервала вже розпочату роботу монографічного характеру з патогенезу туберкульозної інфекції. 

З проблеми інфекції та імунітету з кафедри вийшло 19 робіт, що були присвячені вивченню механізму цих процесів при різних інфекціях. Цей напрямок також було введено Д. П. Гриньовим у дослідницьку роботу кафедри і розроблявся при його активній участі. 

Даміан Петрович Гриньов був інтелігентною людиною, з  величезним науковим кругозором, він досконально знав німецьку і французьку мови (читав і писав ними). В його оселі на Основ’янській вулиці, 107 була велика бібліотека, багато книжок якої були надруковані іноземними мовами, їх він читав в оригіналі. Він любив і добре знав історію Росії та  України, в  його бібліотеці було багато історичних книжок. Із згадок його родича В. А. Чуйка дізнаємося, що Даміан Петрович любив подорожі, збирав листівки з видами різних міст, у нього їх була ціла колекція. Перебираючи їх, він немовби знову рушав у мандрівки. 

Двадцять один рік свого життя Даміан Петрович Гриньов присвятив наполегливій, самовідданій роботі з виховання медичних працівників і розгортання наукових досліджень. Його вірний учень доцент С. Г. Миронов писав: «З моменту заснування кафедри до останніх днів життя всі його турботи, всю його увагу забирали кафедра і наука». Для увічнення пам’яті професора Д. П. Гриньова у 1934 році постановою Наркомату охорони здоров’я кафедрі мікробіології Харківського медичного інституту було присвоєно ім’я її засновника і першого керівника. 

Кафедра мікробіології, вірусології та імунології Харківського національного медичного університету зараз пишається тим, що носить ім’я Даміана Петровича Гриньова.

Джерело: Гриньов Даміан Петрович — президент Харківської державної медичної академії (1920) / А. Я. Циганенко, З. П. Петрова // Керівники вищої медичної школи: Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – С. 75–80. 

Переклад з росiйської - Гулієва Вісала Худаяр кизи